Помаранчева кудлата хмара

Здається, правду кажуть, що легше написати книжку, ніж пояснити, про що вона. Ця п’єса – подорож моїми горем, жалем і провиною, це спроба наосліп вийти з темного тунелю, який горить і, перевертаючись, падає в безодню. Втім, з поваги до читача я чесно намагався зробити цю дуже особисту історію читабельною, захопливою й навіть подекуди смішною для людини, яка просто взяла книгу до рук і нічого не знає – ані про тунель, ані про безодню. Сподіваюся, те, що було для мене психотерапією, стане для вас цікавою пригодою. Я також сподіваюся, що вам у мандрівці моїм уявним Поділлям не заважатимуть усі ці антропоморфні кроти, миші, лелеки й бобри.